Верховний Суд 29.07.2020 залишив без змін судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2019 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 щодо скасування рішення Національний банк про накладення штрафу на АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Про це повідомила прес-служба НБУ.

Кошти, сплачені АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в якості штрафу, повернуто банку Національним банком в добровільному порядку.

Слід зазначити, що зазначену справу розглянуто Верховним Судом без участі представників Національного банку незважаючи на клопотання про розгляд справи за їх участю.

Вищезазначену інформацію Національний банк оприлюднює відповідно до частин шостої, сьомої статті 68 Закону України «Про Національний банк України», а також інформує громадськість про підстави, на яких було ухвалене рішення щодо АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Нагадуємо, у січні 2019 року банківський регулятор ухвалив рішення про застосування до зазначеного банку, зокрема, заходу впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 14 382 472,28 гривні.

Підставою для ухвалення такого рішення є встановлення НБУ факту здійснення АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі – Банк) ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, а саме виявлення фактів проведення за період з 21.01.2016 до 06.06.2017 клієнтами Банку, зокрема дев’ятьма юридичними особами (далі – Група клієнтів банку), фінансових операцій з переказу коштів, характер та наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані, зокрема, з легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку (обготівкування), у сумі близько 2,9 мільярдів гривень.

Зазначені фінансові операції проводились, зокрема, на підставі документів, які містять недостовірну інформацію або за відсутності в Банку будь-яких підтверджуючих документів (зокрема прайс-листів, замовлень, специфікацій, видаткових накладних, товарних накладних тощо), які свідчать про факт поставки товару/надання послуги та його обсяги.

Грошові кошти за рахунками Групи клієнтів Банку після їхнього зарахування упродовж одного або декількох найближчих днів перераховувались іншим юридичним особам, зокрема, з різним призначенням платежу, проте відмінним від призначення платежу, за яким такі грошові кошти надходили на рахунки Групи клієнтів Банку.
Діяльність Групи клієнтів банку була переважно направлена на перерозподіл (маскування) фінансових потоків, отриманих від контрагентів за один вид товарів (послуг) для подальшого перерахування коштів іншим контрагентам за зовсім інші товари (послуги). При цьому рахунки Групи клієнтів банку використовувались для здійснення ланцюгового перерахування коштів між рахунками у декількох банках.

Водночас щодо групи клієнтів Банку наявні ознаки фіктивності, зокрема:

1. незначний, якщо порівняти з обсягом коштів, що перераховуються ними на рахунки інших суб’єктів господарювання, статутний капітал;
2. одна особа є власником та одночасно керівником підприємств (крім однієї юридичної особи з Групи клієнтів Банку);
3. у клієнтів відсутні інші співробітники суб’єкта господарювання, крім керівника;
4. період діяльності шести юридичних осіб з Групи клієнтів банку не перевищує одного року з дня їхньої державної реєстрації;
5. адреса місцезнаходження сімох юридичних осіб з Групи клієнтів банку є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб;
6. наявність однакових IP-адрес у окремих юридичних осіб з Групи клієнтів банку між собою та у їхніх контрагентів;
7. зміни в установчих документах клієнта, зокрема пов'язані із зміною його місцезнаходження, основних видів діяльності, складу учасників та керівників (перед відкриттям рахунку або в процесі обслуговування в банку), відбувались у всіх учасників Групи клієнтів банку.

Рахунки більшості юридичних осіб із Групи клієнтів відкривались в одному відділенні Банку. Крім того, окремі клієнти Банку та їхні контрагенти фігурують у кримінальних провадженнях як підприємства, що мають ознаки фіктивності, та як учасники незаконної діяльності, пов’язаної із виведенням готівки, наданням послуг по мінімізації податкових зобов'язань та конвертуванням грошових коштів, пособництві в ухиленні від сплати податків, незаконному виведенню безготівкових коштів.

Водночас Банком не здійснювався аналіз Групи клієнтів із врахуванням ознак їхньої пов’язаності. Як наслідок, при здійсненні відмови в обслуговуванні (із значним запізненням) у зв’язку із проведенням схемних операцій одному клієнту з вищезгаданої групи, інші клієнти, які здійснювали схожі за суттю/змістом фінансові операції, продовжували обслуговуватись в Банку та рішення щодо відмови їм в обслуговуванні Банком ухвалювалося ще пізніше або не ухвалювалося взагалі.

Також Банк продовжував обслуговувати тих клієнтів, щодо яких ухвалено рішення про припинення ділових відносин (цим клієнтам встановлено неприйнятно високий ризик), що свідчить про формальний підхід банку до виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Так, упродовж близько місяця після ухвалення банком таких рішень клієнтами Банку проведено фінансові операції зі списання коштів з їхніх рахунків на загальну суму близько 266 мільйонів гривень.

Додатково варто зазначити, що Типологічними дослідженнями Державної служби фінансового моніторингу України за 2014, 2015, 2016 роки передбачено відповідний опис схем відмивання корупційних доходів та зазначено, що основними інструментами відмивання корупційних доходів, зокрема є:

• фіктивні послуги;
• використання афілійованих осіб для надання псевдопослуг;
• використання підприємств з ознаками фіктивності.

Додатково інформуємо, що наразі немає єдиної позиції Верховного Суду щодо питання правомірності застосування Національним банком до банків заходів впливу за здійснення ризикової діяльності, заборону щодо якої встановлено статтею 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та факт здійснення якої встановлено за результатом нагляду у сфері фінансового моніторингу.