Попри те, що в розумінні цивільного права страхування є послугою, в громадській думці отримання такої послуги мало асоціюється зі споживанням і, відповідно, можливістю захистити порушені права споживачів, використовуючи спеціальне законодавство. Про нюанси захисту прав споживачів у сфері надання страхових послуг розповів слухачам Legal High School Сергій Тарасов, віце-президент Ліги страхових організацій України.

материалы в тему: 17.11.21 В третьем квартале 2021 года на страховщиков поступило более 1 тыс. жалоб и более 500 телефонных обращений 22.11.21 В МТСБУ в третьем квартале поступило 303 жалобы на страховщиков 17.11.21 В НБУ за квартал обратились почти 30 тыс. потребителей, больше всего жалуются на коллекторов 17.12.21 В шаге от доверия. Что изменится для клиентов на рынке страховых услуг 24.12.21 Верховный суд отказал в удовлетворении кассационных жалоб VR Global Partners к "Укрзализныце"

Зокрема, Сергій Тарасов звернув увагу на те, що захист прав споживачів страхових (одного з видів фінансових) послуг належить до функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Однак сьогодні виконання нею цієї функції дещо обмежене через мораторій на проведення планових перевірок суб’єктів господарювання. Хоча є можливість проведення за заявами споживачів про порушення позапланових перевірок з дозволу державної регуляторної служби, але та, у свою чергу, задовольняє приблизно 10% від запитів, що надходять.

Що ж стосується застосовності норм Закону України «Про захист прав споживачів» до правовідносин у сфері страхування, експерт зазначив, що суди довго не мали єдиної відповіді на це питання.

За словами Сергія Тарасова, ще у 1996 році Верховним Судом України було сформульовано позицію, що цей закон застосовний. Але практика формувалася як згідно із зазначеною позицію, так і в протилежному напрямі. У 2015 році Верховний Суд України поставив крапку в дискусії: договір страхування є договором про надання послуг, відповідно, до нього застосовуються норми законодавства про захист прав споживачів, якщо страхування не пов’язане з підприємницькою діяльністю або іншою комерційною діяльністю.

Також віце-президент ЛСОУ звернув увагу на те, що, виходячи з аналізу законодавства у сфері страхування, до числа споживачів страхових послуг потрібно включати не тільки страхувальників, але й застрахованих осіб, бенефіціарів та, наприклад, потерпілих унаслідок ДТП.

Говорячи про практику захисту прав споживачів, С.Тарасов підкреслив, що часто споживачі страхових послуг ігнорують можливість звернення за захистом своїх прав як споживачів до своїх страховиків, вважаючи за краще використовувати звернення до «вищих» інстанцій, переважно в суди. При цьому мало хто знає, що є ще можливість звернення до Нацкомфінпослуг. Хоча це не заборонено законом і вибір захисту порушеного права — особиста справа споживача, на думку Сергія Тарасова, правильно було б застосовувати такий алгоритм дій: звернення до своєї страхової компанії, у разі незадоволення нею вимоги — в Нацкомфінпослуг і тільки у разі відсутності задовільного рішення питання регулятором — до суду.

Також віце-президент ЛСОУ зазначив, що зараз активно обговорюється питання введення нового інструменту захисту прав споживачів фінансових послуг — через фінансового омбудсмена. Передбачається, що споживачам фінансових послуг необхідно надати можливість отримати захист порушеного права через комунікацію з постачальником послуг за допомогою фінансового омбудсмена. І тільки у разі, якщо така процедура не принесе задовільного результату, звертатися до суду. Учасники ринку припускають, що ця процедура може бути більш ефективною для обох сторін.

Legal High School